Живеш десь у районі Вересневого чи Цукрового заводу? Тоді 4А — твій варіант. Маршрут не найрозпіареніший у місті, але працює справно: тягне через пів міста, повз Технічний університет, автостанцію №2, далі в саме серце Луцька — Центральний ринок, ЦУМ, — і привозить до залізничного вокзалу. Студентам зручно, тим, хто поспішає на поїзд із валізою, теж.
Формально 4А — це додатковий до класичної четверки. За фактом — окремий маршрут. Зі своїми заторами та своїми місцями, де транспорт намертво стоїть у годину пік.
Куди їдемо і через що
Від Вересневого до автостанції
Стартує із селища Вересневе. Перші зупинки — спальний, розмірений відрізок:
- селище Вересневе
- вул. Корольова
- Цукровий завод
- Бурякопункт
- Монумент
- вул. Магістральна
- Автостанція №2
На Автостанції №2 заходить перша хвиля пасажирів із сумками та валізами. Їхав на самоті — далі вже доведеться потіснитися.
Повз університет до підприємства електротранспорту
Далі студентський відрізок:
- Технічний університет
- вул. Даньшина
- вул. Потебні
- ВПУ №2
- Луцьке підприємство електротранспорту
- На вимогу
- вул. Кафедральна
Біля Технічного університету в будні штурмують студенти ЛНТУ. Заходять кучно, усі з рюкзаками. Їдеш без зайвих речей — одразу проходь у кінець салону, біля передніх дверей не проштовхнешся.
Через центр до вокзалу
Далі найвпізнаваніше:
- Медичний коледж
- Центральный ринок
- ЦУМ
- Директорія
- пр. Президента Грушевського
- Стадіон “Авангард”
- Обласна клінічна лікарня
- Залізничний вокзал
Від Центрального ринку до ЦУМу — класичні затори. Особливо в п’ятницю ввечері, коли пів міста одночасно вирішує, що час за купівельними справами. Біля ЦУМу та Директорії набивається народ — хто в бік Там Таму, хто просто у справах у центрі. До вокзалу тролейбус зазвичай підкочує вже забитим під зав’язку.
Зворотний шлях
У зворотний бік, від вокзалу до Вересневого, маршрут частково повторюється. Але з’являється кілька зупинок, яких немає на шляху туди:
- Обласна клінічна лікарня
- Стадіон “Авангард”
- пр. Президента Грушевського
- вул. Винниченка
- Готель “Україна”
- Школа №1
- Міська рада
- вул. Сенаторки Левчанівської
- Братський міст
- Хрестовоздвиженська церква
- вул. Данила Галицького
- На вимогу
Ближче до дому додаються ще точки:
- На вимогу
- ВПУ №2
- вул. Чекаліна
- вул. Даньшина
- Технічний університет
- Автостанція №2
- На вимогу
- вул. Магістральна
- Монумент
- Бурякопункт (уже друга зупинка з такою назвою, не переплутай)
- Цукровий завод
- вул. Корольова
- вул. Цукрова
Повз Міську раду та Братський міст — цілком мальовничо. Якщо, звісно, не година пік і є час дивитися у вікно, а не штовхатися біля дверей.
Усі інші тролейбуси Луцька можна знайти на сторінці: Розклад та маршрути всіх тролейбусів у Луцьку
Розклад та інтервали
Перший рейс у будні — о 06:06, останній — о восьмій вечора (20:08). Чекати на наступний доведеться довго: інтервал велетенський, майже півтори години. У вихідні не краще — ходить приблизно раз на 80 хвилин, з 06:18 до 19:35.
Запізнився на рейс — втратив понад годину. Тож якщо поспішаєш, простіше одразу глянути онлайн-карту в додатку для відстеження руху тролейбусів, ніж гадати на зупинці.
Оплата та пільговики
Головне: готівку водій не бере. Зовсім. Забудь про дріб’язок у кишені — тільки безготівковий розрахунок.
Варіанти такі:
- транспортна картка CityCard — прикладаєш до валідатора в салоні
- безконтактна банківська картка — те саме
- QR-код із мобільного додатка
- смартфон із NFC
Звичайний тариф — 12 гривень. Школярі та студенти з квитком та електронним засобом оплати — 6 гривень. Поповнити картку можна в точках продажу, терміналах або онлайн через сайт CityCard.
Звісно, більша частина пасажирів — пільговики. Пенсіонерам та іншим пільговим категоріям проїзд безкоштовний, картку їм видають іменну, з фото — оформлюють у департаменті соцполітики міськради. Поповнювати її не треба. Але через це в годину пік сісти навряд чи вдасться: за вільне місце доведеться поборотися, і пільговий статус тут не допоможе.
Картку до валідатора потрібно встигнути прикласти до того, як тролейбус різко гальмозне на світлофорі — інакше полетиш уперед разом із телефоном. Кватирка або люк у спеку — теж вічна боротьба, тут нічого не змінюється роками.
Реальність і штанги
Графік іноді зсувається не з вини підприємства. Тривога або відключення світла — тролейбуси без автономного ходу стають просто на лінії, пасажирів просять вийти до найближчого укриття. Приємного мало, але маємо те, що маємо. Далі — тупаєш пішки або чекаєш, поки дадуть світло.
Ну і класика: «роги», що злетіли посеред перехрестя. Водій буденно йде їх поправляти під зітхання пасажирів, які запізнюються. Для Луцька картина звична — просто видихаємо і чекаємо.
Парк, до слова, оновлюють: на маршрути виходять низькопідлогові Богдан Т701, місткі, із сучасним салоном, частина моделей їде і без контактної мережі — на автономному ходу. Рятує якраз у моменти, коли світло раптово вимикають.
Маршрут не парадний, але робочий: окраїна — центр — університет — вокзал. Затори біля ринку є, штовханина біля автостанції є, боротьба за кватирку влітку нікуди не ділася. Але доїдеш. Картка CityCard під рукою — і все.
