Двійка. Для когось просто цифра на табло, а для тих, хто живе біля Пасічної, — майже член родини. Їдеш нею в універ, до поліклініки, до бабусі на Кульпарків або просто тому, що так коротше, ніж пішки через пів міста.
Маршрут не найдовший, але зачіпає напрочуд багато всього по дорозі: Медуніверситет, Головпоштамт, Політехніку, а поруч уже й до Ринку рукою сягнути. Багато студентів, до речі, орієнтуються саме за зупинками двійки, а не за вулицями — так простіше.
Є один нюанс. Бруківка. На деяких ділянках вагон так трясе, що краще заздалегідь закрутити кришку на пляшці з водою. А ще є той самий поворот біля Митної — рейки там верещать настільки впізнавано, що місцеві, почувши цей звук із вікна квартири, навіть не дивлячись розуміють: підʼїжджає саме друга.
Графік роботи
У будні трамвай виходить рано — о 06:31, і працює майже до півночі, якщо точніше — до 22:27. Інтервал тримається близько 6 хвилин. Непогано. Хоча в годину пік, ближче до восьмої ранку, вагони набиваються так, що вже не до комфорту.
У вихідні трохи інакше. Перший рейс — о 06:30. Останній — о 22:23. Інтервали рідші, приблизно 9 хвилин 30 секунд. Якщо збираєтеся їхати в суботу вранці — краще спочатку глянути в телефон. Перевірено на собі: стояти на порожній зупинці взимку — задоволення сумнівне.
До речі про телефон. Реальну позицію вагонів на карті показує сервіс відстеження транспорту в реальному часі. Штука рятує регулярно, особливо коли мороз і чекати наосліп зовсім не хочеться.
І ще момент, про який не можна не згадати. Через російські обстріли енергетичної інфраструктури світло в місті іноді зникає — а без електрики трамвай, на жаль, просто стоїть. Якщо вагон завмер посеред вулиці без пояснень, найімовірніше, справа саме в цьому. На такий випадок добре мати запасний план: маршрутка, а то й пішки — центр у нас усе-таки компактний.
Зупинки
Від Пасічної до Коновальця, через саме серце міста.
Починається все на Пасічній. Далі — Богдана Котика, потім Мечникова. Через пару зупинок — Медичний університет, тут майже завжди заходить натовп студентів із рюкзаками. Слідом Військовий госпіталь.
Площа Митна — вузлова точка, звідси можна пересісти на інші трамвайні маршрути, тільки не полінуйтеся звіритися з актуальною схемою перед поїздкою, тому що мережа час від часу змінюється.
Далі вулиця Руська, Петра Дорошенка і — ось вона, Головна Пошта. Класика, всі львівʼяни призначають тут зустрічі бодай раз у житті.
Потім Львівська політехніка. Жвава зупинка, поруч крутиться кілька тролейбусів, студентів там завжди багато. За нею Київська, Фабрика Левинського, Мельника, Максима Залізняка, Гординських.
І фінал — Коновальця, біля Музею Труша. Якщо час дозволяє, зазирніть усередину, воно того варте.
У зворотному напрямку маршрут майже дзеркальний. Майже. Одна відмінність: зʼявляється зупинка площа Ринок, якої немає в прямому напрямку. Дрібниця, а приємно — можна вийти прямо біля головної площі, не роблячи гак.
Усі маршрути трамваїв Львова можна знайти на сторінці: Розклад та маршрути: трамваї Львова
Вартість проїзду
Ціни тут мають пристойний розкид, і спосіб оплати вирішує багато чого.
- 11,5 грн — для студентів, за персоналізованою ЛеоКарт.
- 23 грн — за звичайною ЛеоКарт або через додаток LeoCard.
- 26 грн — карткою або телефоном з NFC, чи то Apple Pay, чи Google Pay.
- 30 грн — готівкою у водія. Найдорожчий варіант, і, чесно, найнезручніший.
Різниця між карткою та готівкою при регулярних поїздках виходить суттєва. За місяць набігає сума, на яку можна непогано пообідати.
Як платити.
ЛеоКарт прикладаєте до нижнього зчитувача, чуєте сигнал, бачите зелену галочку — готово. Однією карткою можна оплатити одразу до чотирьох поїздок: свою та ще три. У додатка LeoCard схема інша: купуєте квиток, активуєте, показуєте QR-код уже на верхній зчитувач. Банківською карткою або телефоном — той самий нижній зчитувач, як у супермаркеті. Ну а якщо готівка — кажете водієві кількість пасажирів, отримуєте паперовий квиток із QR-кодом. Його потрібно зберегти до кінця поїздки, але окремо валідувати вже не треба.
Пересадки при оплаті
ЛеоКарт або через додаток є безкоштовними протягом 40 хвилин після першої валідації. Кількість пересадок не обмежена, важливо лише щоразу прикладати картку заново, вже в новому транспорті.
Великий багаж, розміром понад 60×40×20 см, оплачується окремо, як ще один пасажир.
За безквитковий проїзд або невалідований квиток оформлять штраф у розмірі 520 грн. Контролери на лінії трапляються часто, тож ризикувати не варто.
Поповнити ЛеоКарт можна через термінали EasyPay, сайт або додаток EasyPay, а також у туристичному центрі біля вокзалу. Їздите часто? Придивіться до місячного абонемента, виходить помітно вигідніше. Усі деталі та актуальні тарифи — на сторінці ЛеоКарт.
