Двадцять п’ятий. У Луцьку його знають в обличчя, точніше — за кольором борту. Їде він через пів міста: з тихого приміського села, через міст, повз Центральний ринок, далі крізь саму гущу — проспект Соборності — і на північ, до Кравчука та Північного ринку. Одна поїздка без пересадок. З околиці на роботу в центр, або навпаки — з центру до гуртожитків ВНУ. Зручно, чого вже там.
Кому реально потрібен цей борт
Історикам з ВНУ та мешканцям гуртожитку двадцять п’ятий знайомий до тремтіння в колінах — саме тут зранку штурмують двері біля Меморіалу Вічної Слави. Пів курсу відразу, не проштовхнутися. Тим, хто їде до Кондитерської фабрики або на Володимирську, пощастило більше — сів і поїхав, без квестів. За овочами на Північний ринок чи в “Глобус”? Той самий борт, просто їхати трохи довше.
Куди їде автобус насправді
14,6 кілометра. Точна цифра, не “майже п’ятнадцять”. І на цій дистанції автобус встигає зібрати комбо: спочатку сонне село, потім метушливий центр, а на закуску — спальники на півночі. Маршрут розбитий на кілька шматків, ось вони.
Від Омеляника до мосту
Виїзд із села, дорога спокійна, майже сільська.
- с. Великий Омеляник
- вул. Вишнева
- Магазин
- вул. Тарасова
- Гаражі
- Міжколгоспбуд
- Кондитерська фабрика
- вул. Володимирська
- вул. Червоного Хреста
Через міст у центр
А ось і Братський міст. За ним — звична міська штовханина.
- вул. Шевченка
- Електротермометрія
- Братський міст
- Медичний коледж
- Центральний ринок
- вул. Кривий Вал
- вул. Паркова
- ЦУМ
- вул. Винниченка
- Дирекція
Біля ринку та ЦУМу салон набивається вщерть. Особливо в п’ятницю ввечері. Особистий простір? Забудьте. Тут одне завдання — прикласти картку раніше, ніж вас притисне до поручня намертво.
Проспект Соборності та студентський вузол
Студентська столиця міста. Він же найгучніший відрізок маршруту.
- Кінотеатр “Промінь”
- Меморіал Вічної Слави
- Історичний факультет (ВНУ)
- Школа №5
- ТЦ “Там-Там”
- Храм Святих землі Волинської
- пр. Соборності
- пл. Героїв Майдану
На Соборності та біля Там Таму автобус у час пік буксує. Все місто тут стоїть, водієві залишається тільки вклинюватися потихеньку. Поспішаєте — закладайте зайвих п’ять, а краще сім хвилин саме на цьому шматку.
До північних кварталів
Далі — спальники, гуртожитки, північні ринки.
- Гуртожиток ВНУ
- Північний ринок
- ТЦ “Глобус”
- Поштове відділення
- вул. Кравчука
- вул. Захисників України
- Академія Рекреаційних Технологій і Права
- Центр зайнятості
- Адреналін Сіті
- вул. Корсака Івана
- КРЗ
Кінцеві зупинки — на вимогу. Їдете в той бік вперше — попередьте водія або не спускайте очей з табло.
Усі інші автобуси Луцька можна знайти на сторінці: Розклад та маршрути всіх автобусів у Луцьку
Коли ходить і куди дивитися
З 6:30 ранку і до 23:30 щодня. Навіть пізно з роботи чи з пари — доїдете. Інтервал — 12 хвилин 30 секунд, чекати особливо не доведеться. Затор на мосту або на проспекті? Відкривайте карту транспорту в реальному часі й дивіться, де саме застряг ваш борт. Гадати на зупинці — погана ідея.
Проїзд — 24 гривні. Перевізник — ТОВ “Трансіті”.
Про оплату — без варіантів
Забудьте про готівку. Взагалі. Хоч посміхайтеся водієві як рідному, хоч просіть дати решту з сотні — не візьме. У комунальних автобусах Луцька суворий безготівковий розрахунок, і способів рівно чотири:
- картка CityCard — найнадійніша штука, спрацьовує навіть якщо у валідатора зв’язок кепсько працює
- QR-код із застосунку CityCard
- банківська картка або смартфон з NFC — тут комісія, копійчана, близько 0,45 грн
- разовий паперовий квиток на 2-3 поїздки — якщо картка вдома забута
Школярам з учнівською CityCard — знижка 50%. Студентам і пенсіонерам — пільга за особистими картками. Картку CityCard оформлюють та поповнюють у центрі на Лесі Українки, 16А, або через 43 термінали по місту — у Сім23, SPAR, Наш Край, у ТРЦ, або прямо в застосунку.
Класика жанру нікуди не ділася. Встигнути прикласти картку потрібно до того, як автобус різко гальмує біля повороту на Кривому Валу. Не встигли — ризикуєте прикласти лікоть сусіда замість валідатора.
Пара слів щиро
Транспорт у місті оновлюється — на лінію виходять місткі МАНи, Мерседеси, екологічні Богдани. Працюють пліч-о-пліч з тролейбусами, і в час пік у салоні стає хоч трохи просторіше. Влітку найпомітніше: вічна бійка за відкритий люк уже не перетворюється на сутичку за виживання.
Реальність диктує свої правила. Під час повітряної тривоги автобус не поїде далі — водій зупиниться і направить усіх до найближчого укриття. Розклад, ясна річ, летить шкереберть. Тут без образ: безпека важливіша за хвилини в дорозі.
Двадцять п’ятий ріже місто наскрізь, без пересадок — хоч із тихого Омеляника в самий центр, хоч назад, із шумної Соборності додому на північ. Розклад у кишені, картка під рукою, пару хвилин у запасі на затор біля мосту — і весь маршрут перетворюється на звичайну частину дня. Нічого надприродного.
