Живете на Пулюя чи працюєте десь у районі Наукового містечка, а треба в центр? До Університету та Собору Юра якраз їде 33-тя. Для студентів Політехніки та Меду це взагалі щоденний квест, без варіантів. Дорогою автобус збирає народ біля ринку, біля навчальних закладів та житлових багатоповерхівок — порожнім він майже не їздить, хіба що зовсім пізно ввечері.
Звідки й куди їде
Старт — вулиця Пулюя. Далі через “Наукову” та Княгині Ольги, повз Щирецьку, і бере курс на центр. Їде через Окружну, Бандери, повз Собор Юра, гальмує біля Університету. Довжина маршруту — майже 10 км, і це не жарт, особливо якщо застрягли десь у заторах.
Зупинки в бік центру
Початок шляху:
- вул. Пулюя
- Ринок “Наукова”
- Центр зайнятості
- вул. Княгині Ольги
- Клуб “Науковий”
Далі щільніша забудова, будинків більше, людей на зупинках теж:
- вул. Василя Симоненка
- Щирецька
- Три корони
- Вітряна
- Симона Петлюри
- Садова
Ближче к центру:
- Будинок меблів
- Окружна
- Антоновича
- Максима Залізняка
- Мельника
І фінішна частина маршруту, тут уже бруківка та натовпи туристів навколо:
- Степана Бандери
- Собор Святого Юра
- Устияновича
- Університет
Біля Юра багато хто виходить завчасно і тупає пішки — швидше виходить, ніж сидіти в духоті.
Зупинки у зворотному напрямку
Назад їде трохи іншою дорогою. Ось що з’являється додатково:
- Університет
- Собор Святого Юра
- Степана Бандери
- пл. Берестейської Унії
- Смаль-Стоцького
- Копистинського
- Стадіон “Сільмаш”
- Окружна
- Будинок меблів
- Симона Петлюри
- Вітряна
- Вітряна-Кульпарківська
- Скнилівок
- Щирецька
- вул. Наукова
- вул. Василя Симоненка
- Технічний коледж
- вул. Пулюя
Біля Стадіону “Сільмаш” увечері, після зміни, набивається народ так, що задні двері буквально штурмують. Готуйтеся штовхатися.
Усі інші маршрутки Львова можна знайти на сторінці Розклад руху всіх маршруток у Львові.
Коли ходить і з яким інтервалом
Будні — з 06:30 до 21:55, інтервал близько 11 хвилин. Вихідні — з 07:08 до 21:40, і тут уже 22 хвилини доведеться кукурікати на зупинці. Тому в неділю вранці краще одразу чекнути застосунок і подивитися, де їде автобус, щоб не мерзнути на зупинці.
Скільки коштує проїзд
- Студентська ЛеоКарт — 11,5 грн
- ЛеоКарт (загальна) або застосунок — 23 грн
- Банківська картка або NFC — 26 грн
- Готівкою у водія — 30 грн
Великий багаж — окрема оплата, стільки ж, скільки й сама поїздка. Платите безготівково — маєте 40 хвилин на безкоштовну пересадку.
Пільги для різних категорій
- Студенти денної форми — знижка 50% за персональною студентською ЛеоКарт. Картку потрібно оформити заздалегідь, в останній момент точно не встигнете.
- Діти до 7 років — безкоштовно.
- Школярі — часто безкоштовно, іноді зі суттєвою знижкою за учнівською карткою.
- Діти з багатодітних сімей та діти з інвалідністю — безкоштовно за пільговою ЛеоКарт.
- Пенсіонери — безкоштовно за пенсійним посвідченням або пільговою карткою, іноді з лімітом поїздок на місяць.
- Військові та учасники бойових дій — безкоштовно або з великими пільгами. Військові пенсіонери за вислугою років теж сюди потрапляють.
Якщо катаєтеся регулярно, простіше один раз оформити персональну транспортну картку. Менше клопоту з копійками.
Особливості поїздки
Львівська бруківка. Ближче до центру трясе так, що телефон із рук випадає. Тримайтеся за поручні одразу обома руками.
Клімат-контроль по-львівськи. У забитих “Електронах” або вживаних європейцях у годину пік починається класика — битва за відкриту кватирку або люк угорі. Комусь дме, комусь душно. Консенсусу тут зазвичай немає. Боїтеся протягів — не сідайте під люк, просте правило.
Затори. Вулички в центрі вузькі, машин багато. Біля Університету на перехрестях можна намертво встати хвилин на п’ятнадцять, а то й більше. Роверисти в цей час спокійно обганяють увесь цей затор.
Реалії сьогодення. Через російську агресію бувають перебої з пальним. Під час повітряної тривоги водій зобов’язаний зупинитися та висадити всіх пасажирів — такі правила безпеки. У такі моменти розклад летить шкереберть. Тут нічого не вдієш — просто закладайте час із запасом.
Передача за проїзд. Стоїте далеко від водія — готуйтеся передавати гроші через увесь салон, з рук у руки. Традиція, яка нікуди не дінеться.
Від Пулюя до Університету: місто у вікні маршрутки
33-тя — не найшвидший спосіб дістатися зі спального району в центр. Зате надійний, якщо знати її звички: де трясе, де натовп, де краще вийти й пройтися ногами. Згодом звикаєш до неї, як до шкідливого сусіда — незручно буває, але свій.
