Є маршрути-функціонали — доїхав і забув. А є такі, які, петляючи між селом і центром, устигають показати одразу два різні Львови. Дев’ятка — з других. Стартує в Мурованому, тихому передмісті, де кури важливіші за розклад. Пірнає в Замарстинів. Проїжджає повз оперний. Фінішує на Автовокзалі, звідки вже можна поїхати хоч в Ужгород, хоч куди подалі. Для жителів Мурованого та Мелехова це, по суті, єдина спокійна нитка в місто — без неї довелося б городити пересадку на Галицькому перехресті й втрачати зайві пів години, а пів години, повірте, у Львові цінуються.
Навіщо містянам цей маршрут
Автобус нанизує на себе житлові квартали Замарстинівської, Політехніку, оперний театр і вокзальну зону — майже все, що потрібно людині без машини. Чекаєте на пересадку на Галицькому — заскочте в кав’ярню неподалік, благо їх там розвелося чимало. Орієнтуєтеся на слух — скейт-парк слугує розпізнавальним знаком не гірше за саму зупинку, тільки з гуркотом дощок у комплекті. Маршрут зручний. Хоча й не без характеру. Зрештою, як і весь львівський транспорт.
Розклад у будні та вихідні
Будні: автобус виходить на лінію о 06:00 і працює приблизно до 22:35. Вихідні трохи добріші — з 06:30 і до 21:25, водіям теж не завадить поспати довше в суботу (вони, врешті-решт, теж львів’яни). Точний інтервал на папері — одне, а за фактом, якщо на Городоцькій черговий колапс, — зовсім інше. Тому додаток відстеження транспорту в реальному часі тримайте під рукою завжди, а не тільки коли вже запізнюєтеся.
Куди їде автобус: зупинки на шляху до центру
Маршрут стартує в Мурованому і поступово, зупинка за зупинкою, втягується в місто, обростаючи звичними орієнтирами.
Від Мурованого до Галицького перехрестя
- с. Муроване (Озеро)
- с. Муроване (вул. Підлипи)
- с. Муроване (Підгребелля)
- с. Муроване (Церква)
- с. Муроване (Стадіон)
- с. Муроване (Піднівки)
- вул. Нова
- На вимогу
- с. Мелехів (вул. Нова)
- Галицьке перехрестя
Цей шматок дороги — суцільна ідилія. Село є село: автобус тут скоріше повзе повз городи та паркани з профнастилу, ніж поспішає, а швагри з сусідніх вулиць заходять по одному, вітаючись із водієм як зі старим знайомим, якого не бачили тиждень.
Через Замарстинів до центру
- Скейт-парк
- Автостанція №2
- вул. Миколайчука
- БТІ
- вул. Бетховена
- вул. Замарстинівська
- Шевченківська райадміністрація
- вул. Хімічна
- вул. Пантелеймона Куліша
- пр. В’ячеслава Чорновола
- Театр опери та балету
- вул. Петра Дорошенка
- Головна Пошта
А ось тут починається справжній Львів, у всій своїй неспішній метушні. На Замарстинівській у годину пік автобус набивається так, що дихати доводиться в унісон із сусідом — якщо сідаєте біля Автостанції №2 о восьмій ранку, готуйтеся простояти всю дорогу пліч-о-пліч із половиною району (а то й з її рюкзаками, сумками та парасолями). Перед оперним, там, де починається бруківка, салон починає вібрувати так, що пасажири, які стоять, синхронно присідають у такт — місцеві називають це безкоштовним вібромасажем, туристи в цей момент зазвичай хватаються за поручні обома руками й роблять круглі очі.
Далі — Головпошта. Там центр у чистому вигляді: вузькі вулички, натовпи, світлофори через кожні п’ятдесят метрів.
Від Політехніки до Автовокзалу
- Львівська політехніка
- вул. Київська
- Фабрика Левинського
- Івана Горбачевського
- вул. Ісаєвича
- вул. Аркаса
- вул. Бойчука (Кіноцентр)
- вул. Володимира Великого
- Коледж телекомунікацій
- вул. Янева
- Автобусний завод
- вул. Стрийська – вул. Наукова
- вул. Скорини
- вул. Ярослава Гашека
- вул. Михайла Максимовича
- Автовокзал
На відрізку від Політехніки до Стрийської автобус їде, як правило, рівно — хіба що біля Кіноцентру набивається молодь із рюкзаками, студентське життя дає про себе знати в будь-який час доби. Фінальний же ривок до Автовокзалу часто буксує — назустріч пре потік маршруток, які теж поспішають підхопити пасажирів із міжміста. Класика.
Усі інші маршрути автобусів Львова можна знайти на сторінці: Розклад та маршрути всіх автобусів у Львові.
Зворотний шлях: чого не було в прямому напрямку
Повертаючись від Автовокзалу, маршрут злегка перекроюється — частина зупинок звучить інакше, частина з’являється вперше.
- вул. Володимира Вернадського
- Автовокзал (окремий посадковий майданчик)
- Боднарівка
- вул. Івана Рубчака
- Тролейбусне депо
- пл. Станіслава Лема
- Палац культури ім. Гната Хоткевича
Якщо сідаєте на Автовокзалі у зворотний бік — будьте готові, що посадка іноді йде з іншого майданчика, не з того, де вас висаджували. Дрібниця. Але саме на ній губляться приїжджі, які вперше потрапили в цей перонний хаос.
Скільки коштує проїзд
Тарифи у Львові давно влаштовані так, щоб заохочувати безготівковий розрахунок.
- готівкою у водія — 30 грн;
- банківською картою або NFC-телефоном — 26 грн;
- через додаток або звичайну ЛеоКарт — 23 грн;
- студентська ЛеоКарт — 11,5 грн.
Найвигідніше, звісно, звичайна або студентська ЛеоКарт: при оплаті карткою діє безкоштовна пересадка протягом 40 хвилин, і всі поїздки в цей період вважаються однією. Єдине — не забувайте валідувати картку при кожній посадці. Інакше система вирішить, що ви взагалі не платили. А це вже окремий головний біль, знайомий, напевно, кожному другому.
Особливості, про які варто знати заздалегідь
Як і весь міський транспорт, дев’ятка не ідеальна — і сказати про це чесно корисніше, ніж робити вигляд, ніби все гладко.
Бруківка в районі оперного та Чорновола відчутно трясе салон, особливо задні ряди (перевірено не раз). У годину пік на Замарстинівській та біля Автостанції №2 автобус набивається щільно — роверисти зі своїми байками теж норовлять втиснутися, тож вільного місця може не залишитися зовсім. Через вузькі вулички центру, особливо біля Головпошти, рух часом перетворюється на багатихвилинне стояння на місці.
Періодично трапляються перебої з паливом або тимчасові зсуви в графіку — економіка воєнного часу дає про себе знати, і з цим уже нічого не вдіяти. А під час повітряної тривоги водії зобов’язані зупиняти рух і перечекати в укритті — це вимога безпеки, не примха. У такі моменти пасажирам залишається тільки зачекати й поставитися з розумінням. Інших варіантів тут просто немає.
Від Мурованого до серця Львова
Дев’ятка — не найшвидший маршрут у місті. І не найкомфортніший. Але точно один із найпотрібніших: тихо, без зайвого галасу, з’єднує приміське село з центром, а звідти — із цілою країною через Автовокзал. Візьміть із собою терпіння, трохи дрібних грошей на картку і готовність до тряски на бруківці — в іншому доїхати вдасться без сюрпризів.
