Сихів — Голоско, туди й назад, щодня, без вихідних. Для когось це просто цифри на табличці зупинки. А для тих, хто реально живе на цьому маршруті — студентів із гуртожитків на Сихівській, трудяг, бабусь, які їдуть «до кладовища» провідати своїх — сорок шостий давно став не автобусом, а частиною розпорядку дня. Тягнеться він через пів міста: з південного сходу на північ, через спальні квартали, промзону біля Водогінної, самий центр та Шевченківський район. Довго. Іноді нудно. Але по-іншому туди не доїдеш.
Звідки й куди їде
Стартує машина від Санта-Барбари. Так, саме так називається зупинка, і ні, це не жарт місцевих краєзнавців — просто прижилася назва, і край. Далі сорок шостий петляє сихівськими закутками, виповзає на Чорновола, десь на зворотному шляху зачіпає оперний, і зрештою доповзає до Голосківського цвинтаря. Загалом 17,36 км — наче й небагато, а на ділі, якщо центр стоїть намертво, можна застрягти там надовго.
Возить людей перше АТП — комунальний перевізник, інших тут особливо й немає на цій лінії. Де саме зараз застрягла конкретна машина, простіше не гадати, а глянути в додаток відстеження транспорту онлайн.
Розклад та інтервали
У будні сорок шостий виходить на лінію о 06:18. І паше так до 22:15, з інтервалом приблизно у 12 хвилин. У суботу та неділю розклад трохи пливе: перший рейс о 06:30, останній о 22:00, а от інтервал навпаки стискається — десь до 11 з половиною хвилин, бо на цвинтар у вихідні їде помітно більше людей.
Ціна — 30 грн готівкою водієві. Хоча є варіанти дешевші, але про це нижче.
12 хвилин — це на папері. По факту, якщо Чорновола встав або біля оперного перекрили через тривогу (буває й таке досі, паливо іноді з перебоями, водіям доводиться гальмувати й перечікувати), автобус може зникнути і на двадцять хвилин, і на всі тридцять. Тут залишається тільки зачекати — нервувати все одно не допоможе, а от відкрити карту й подивитися, де реально машина, — цілком.
Зупинки у прямому напрямку
Від Санта-Барбари до Фрезерного заводу
Спочатку їдемо Сиховом. Навколо самі панельки, школи, двори — забудова тут щільна, будинки буквально один на одному.
- Санта-Барбара
- вул. Коломийська
- вул. Коломийська — вул. Трильовського
- вул. Кос-Анатольського
- вул. Антоненка-Давидовича
- вул. Івана Кавалерідзе
- вул. Сихівська
- вул. Зубрівська
- ДСК
- Фрезерний завод (До речі, на Фрезерному половина автобуса зазвичай виходить, тож можна буде нарешті видихнути)
Між Коломийською та Кос-Анатольського в годину пік набивається так, що яблуку ніде впасти. З валізою чи візком туди краще не потикатися в цей час — або запасайтеся ліктями, або чекайте на наступний.
Від Бузкової до Шухевича
Далі картинка змінюється — приватний сектор, паркани, промка, тихіше й просторіше.
- вул. Бузкова
- вул. Дністерська
- вул. Липова алея
- вул. Керченська
- вул. Водогінна
- Львівводоканал
- вул. Вагилевича
- вул. Шота Руставелі
- вул. Володимира Шухевича
Десь ближче до Керченської починається та сама тряска на старій бруківці. Якщо не триматися за поручень обома руками, можна запросто полетіти на сусіда. Телефон у цей момент краще взагалі з рук не випускати — впустиш і не факт, що знайдеш цілим.
Через центр міста
Потім — найцікавіше. Автобус пірнає в центр, і ось тут починається справжній цирк із заторами.
- вул. Підвальна
- вул. Театральна
- пр. В’ячеслава Чорновола
- Палац культури ім. Гната Хоткевича
- вул. Хімічна
- Шевченківська райадміністрація
- Парк 700-річчя Львова
- вул. Варшавська
Чорновола — вузька вулиця, трамвайні колії, машини лізуть з усіх боків. Якщо водій тут не втратив хвилин п’ятнадцять — вважайте, неабияк пощастило. Біля Палацу культури Хоткевича, до речі, поруч є кав’ярня, можна згаяти час, якщо автобус вирішить зависнути довше, ніж зазвичай.
Від Голоска до кінцевої
Остання ділянка шляху — уже Шевченківський район, ближче до цвинтаря.
- Голоско
- вул. Гетьмана Мазепи
- Пилипа Орлика
- Віри, Надії, Любові
- вул. Щурата
- Незламні
- Голосківський цвинтар, 36 поле
- Центр протезування
- Голосківський цвинтаp
Усі інші маршрути автобусів Львова можна знайти на сторінці: Розклад та маршрути всіх автобусів у Львові.
Особливості зворотного шляху
Назад маршрут їде не дзеркально, а трохи іншою дорогою через центр. Після Голоска — Замарстинів, а далі замість Театральної та Підвальної автобус заходить повз оперний, вискакує на проспект Свободи й котиться вулицею Князя Романа. З’являється і зупинка Автостанція №5, і вулиця Пантелеймона Куліша — їх на шляху «туди» просто немає. Тож якщо сідаєте десь біля оперного — це вже інша гілка, і до Сихова поїдете не зовсім тим шляхом, яким приїхали.
Тарифи та поради
Актуальні тарифи на проїзд в автобусах Львова:
- Готівкою у водія — 30 грн
- Банківською картою або телефоном (NFC) — 26 грн
- Через додаток або звичайну ЛеоКарт — 23 грн
- Студентська ЛеоКарт — 11,5 грн
Найвигідніше — студентська картка або звичайна ЛеоКарт. При оплаті карткою діє безкоштовна пересадка на 40 хвилин: усі поїздки в цей період вважаються однією, тільки картку потрібно щоразу валідувати, бо інакше система вирішить, що ви катаєтеся зайцем.
Їдете на цвинтар у вихідний, особливо в поминальні дні — виїжджайте раніше. Автобус буде забитий під зав’язку, а інтервал в 11,5 хвилин на практиці легко розтягується вдвічі.
Від Сихова до Голоска
Сорок шостий не блищить ні швидкістю, ні комфортом. Але він чесно тягне свою лямку між Сиховом, промзоною та Шевченківськимрайоном — бруківка, затори на Чорновола, перебої з графіком, а він усе одно їде. Знаючи розклад і пару місцевих хитрощів, чекати на нього на зупинці вже не так болісно.
