Між Херсоном і степом є місце, де Україна виглядає зовсім по-іншому. Не лісом, не полем, не чорноземом. Піском. Живим, рухомим, гарячим до болю в підошвах піском, який тут зветься «кучугурами» і ніде більше в Європі не збирається докупи в таких масштабах. Олешківські піски – це природна напівпустеля Таврії, розміщена за 30 км на схід від Херсона, і займає вона близько 160 тисяч гектарів відкритого піщаного масиву.
Разом із прилеглими сосновими лісами загальна площа сягає понад 200 тисяч гектарів – це більше, ніж деякі європейські держави у своєму найвужчому поясі. Піщані масиви України рідко привертають таку увагу, як ця ділянка Херсонської рівнини, але Олешківська пустеля Херсон вже давно стала окремим явищем у вітчизняній географії. Окремим і незаперечним.
Що таке Олешківські піски – унікальна природна зона України
Дослідники класифікують Олешківські піски як напівпустелю. Не пустелю в повному сенсі – кількість опадів тут становить від 300 до 400 мм на рік, що недостатньо для повноцінної пустелі, але цілком достатньо для того, щоб рослинність тут виглядала жалюгідно й розріджено. Температура влітку нерідко перевищує плюс 40°C у тіні, а поверхня піску розігрівається до 70°C і вище.
Поява цього масиву зумовлена природними процесами – вітрова ерозія, рух пісків, спустошення ґрунтів. Але активний розвиток напівпустелі Таврії в тому вигляді, в якому ми її бачимо зараз, відбувся через господарську діяльність: надмірне випасання худоби та знищення трав’яного покриву. Піщаний масив відповів – і відповів жорстко.
Бархани тут сягають висоти 5 метрів. Вони рухаються. Щороку вітер переміщує піщані гряди на кілька метрів углиб степу, і зупинити цей рух дуже складно. Тутешні мешканці ще від діда-прадіда кличуть ці гряди «кучугурами» – слово живе, точне, без жодного наукового пафосу.
Географічне розташування та розміри піщаного масиву
Адміністративно масив розташований у Херсонській області, на землях, що раніше входили до Цюрупінського району – місто тут довго носило назву Цюрупінськ, але повернуло собі історичну назву Олешки. Саме від неї й пішла назва всього піщаного масиву. Олешківська пустеля Херсон розміщена між лівим берегом Дніпра і степовим простором на схід від обласного центру.
160 тисяч гектарів. Це число треба спробувати уявити.
Якщо взяти середню київську квартиру площею 60 кв. м, то таких квартир у масив умістилося б понад 26 мільйонів. Порівняння безглузде? Можливо. Але воно дає відчуття масштабу краще, ніж суха цифра в довіднику. За площею Олешківські піски поступаються в Європі лише пісковим масивам Прикаспію – і то питання, чи коректне таке порівняння, якщо рахувати виключно підтверджені піщані арени.
Відстань від центру Херсона до краю масиву – близько 30 км. Дістатися можна автівкою, частково грунтовими дорогами. Асфальт обривається раптово.
Структура Олешківських пісків – сім арен Таврії
Масив не монолітний. Він складається з семи окремих природних зон – арен, кожна з яких має свій характер і своє обличчя. Ось їх перелік:
- Каховська арена – найближча до Каховського водосховища, з відносно задернованими схилами
- Козачелагерська – з найгустішим сосновим облямуванням по краях
- Олешківська – центральна і найбільш відома туристам
- Чалбаська – з перехідними зонами між піском і лучним степом
- Збур’ївська – з виходами до плавнів Дніпра
- Іванівська – малодосліджена, важкодоступна
- Кінбурнська – розташована на Кінбурнській косі, окремо від основного масиву
Між аренами збереглися ділянки зі злаковою рослинністю та сосновими посадками, що слугують природними бар’єрами. Загальна протяжність масиву зі сходу на захід перевищує 100 км – цього вистачило б, аби перекрити відстань від Херсона до Миколаєва по прямій.
Клімат та екосистема напівпустелі
Клімат тут різкий. Взимку температура опускається до мінус 20°C і нижче, влітку пісок горить. Добовий перепад температур влітку може досягати 25°C – вдень пекло, вночі зябко. Опадів мало: від 280 до 380 мм на рік залежно від ділянки.
Незважаючи на ці умови, напівпустеля Таврія підтримує власну екосистему – дивну, але живу. Тут росте ковила, типчак, різні види полину. Серед пісків трапляється осока колхідська і кілька видів рослин, занесених до Червоної книги України. Ящірки почуваються тут краще, ніж будь-де на півдні країни – піщана ящірка і жовтопузик освоїли цей простір повністю.
Орлан-білохвіст гніздиться в прилеглих соснових лісах. Побачити його над барханами – звичайна справа для тих, хто виходить на світанку.
Соснові ліси, що оточують піщані арени, – штучні. Їх висаджували в кілька хвиль починаючи з другої половини 20 століття, щоб стабілізувати рух пісків. Площа захисних лісових насаджень у районі масиву сягає понад 40 тисяч гектарів. Дерева тримають пісок – там, де їх встигли посадити.
Туризм та відвідування Олешківської пустелі
Туризм Херсонська область розвиває в цьому напрямку обережно – місце примхливе і вразливе. Щороку масив відвідує кілька тисяч людей, частина з яких приїжджає зі спеціальними джипами для руху по пісках. Саме тут, за 30 км від Херсона, можна отримати враження, яке важко відтворити деінде в Україні.
Найкращий час для відвідування – квітень і вересень. Квітень дає тепло без задухи, а вересень – ясне небо і пісок, що вже охолов від літнього розпалу.
Зупинитися є де. Місцеві господарства в Олешках і прилеглих селах приймають гостей – у межах 300–800 грн за ніч залежно від рівня комфорту. Кемпінг просто серед пісків формально не заборонений, але вогонь розводити не варто – пожежна небезпека влітку критична. Щорічно в районі масиву фіксують від 5 до 12 пожеж, що виникають через необережність.
Квадроцикли та всюдиходи для прогулянок піщаними аренами можна орендувати в Олешках. Ціна оренди квадроцикла на 1 годину – від 500 грн. Деякі місцеві підприємці пропонують маршрути з провідником тривалістю 3–4 години, вартість таких прогулянок стартує від 1200 грн на людину.
З Херсона до краю масиву – 30 км. До центру Олешківської арени від міста виходить близько 45 км по дорозі. Власний транспорт бажаний – громадський сюди не ходить.
Охорона природи та збереження піщаних масивів
Олешківські піски мають статус регіонального ландшафтного парку. Загальна площа природоохоронної зони – близько 15 600 гектарів. Цього замало для захисту всього масиву, але дає хоч якийсь правовий механізм для контролю за освоєнням території.
Піщані масиви України в цілому занедбані з точки зору охорони. Олешківські піски – не виняток.
Щороку рух пісків поглинає нові ділянки угідь. За підрахунками, які проводили дослідники ще в перші десятиліття 21 століття, активні арени щорічно збільшуються на кілька сотень гектарів. Посадки сосни гальмують процес, але не зупиняють. Вітер бере своє.
Пасторальна ідилія соснового лісу і барханів виглядає мальовничо на фотографіях. Але це активний геологічний процес, а не декорація. Пісок рухається – і між красою цього місця й реальною загрозою поглинання земель немає жодного протиріччя. Обидва факти правдиві одночасно.
Контакти адміністрації природоохоронної зони розміщені за адресою: місто Олешки, провулок Ракитний, 16, Херсонська область, індекс 75100. Телефони для зв’язку: +38 066 465 81 44 і +38 068 660 01 86. Електронна пошта – oleshki.sands@gmail.com.
Місце живе. Повільно, жорстко і по-своєму – як і личить справжній напівпустелі.
